Відкритий лист від працівників КП «Притулок для тварин».

Відкритий лист до КМДА та працівників ЗМІ від працівників комунального підприємства «Притулок для тварин» (смт. Бородянка)
18 січня 2015 року

Останнім часом про КП «Притулок для тварин» у друкованих і електронних ЗМІ та соціальних мережах розповсюджується досить багато суперечливої, а зазвичай недостовірної інформації. Саме тому колектив КП вирішив звернутись із відкритим листом та пояснити деякі моменти.
1. Твердження про те, що начебто працівники притулку були відсутніми на робочих місцях під час новорічно-різдвяних свят не відповідає дійсності. Наше комунальне підприємство відноситься до тих типів підприємств, які не можуть тимчасово припинити свою роботу як і, наприклад, будь-яка лікарня. Тому що від нашої роботи залежать життя: лікарі рятують людей, ми — тварин.
Усі тварини, що перебувають на території притулку годуються кожен день, не зважаючи на те свято сьогодні чи ні. Саме тому працівники, що відповідають за годування та прибирання у вольєрах, виходять на роботу кожен день у відповідності до штатного розкладу.
2. Не відповідає дійсності твердження про те, що тварини перебувають у притулку без їжі. Дійсно, у третій декаді грудня у притулку були складнощі із їжею, що пов’язані із подорожчанням в Україні продуктів харчування, у тому числі й для тварин. Так, у період з 20 по 23 грудня тварини, нажаль, годувалися лише кашею, без м’ясних субпродуктів.  
Але при цьому нагадаємо дві речі: по-перше, у притулку на утриманні постійно знаходиться 350-400 тварин, по-друге, на годування тварин з бюджету міста або з державного бюджету не надходить жодної копійки: такий вид витрат просто ніде не передбачений.
Гроші, що виділяються із київської казни, призначені лише для виплати заробітної плати працівникам. А заробляти на харчі для тварин притулок повинен самостійно. Але тих коштів, які зазвичай може заробити КП, не вистачає. Тому ми вимушені постійно звертатись до небайдужих киян із проханням допомогти прогодувати тварин. І ми дуже вдячні всім, хто матеріально чи нематеріально підтримує наших чотирилапих підлеглих.
Підкреслимо: щодня на прогодування 350 тварин в середньому витрачається 80 кг крупи та 150 кг м’яса та субпродуктів.
3. Стосовно великих зарплат, які нібито отримують працівники КП. Нагадаємо, що деякі ЗМІ та користувачі соціальних мереж оприлюднили наступні цифри: фонд заробітної плати притулку складає приблизно 7,5 млн. грн. на рік. Та розділивши їх на кількість працівників (74 особи), дійшли висновку, що кожен працівник отримує десь 7 тис. грн. щомісяця (у деяких «джерелах» навіть 10 тис. грн.). Скоріш за все, ці люди отримують зарплату «у конвертах», тому що у своїх розрахунках вони забули враховувати податки, які сягають 40% від зарплати та знов-таки перераховуються у бюджет. Саме тому середня зарплата у притулку складає 2-3,5 тис. грн. у відповідності до займаної посади. Штатний розклад та оклади затверджуються на рівні міста.
При цьому ще раз підкреслюємо, що місто виділяє кошти лише на зарплату працівникам, але на годування, щеплення, лікування тварин, ремонт вольєрів чи авто, які стоять на балансі КП, з бюджету не виділяється ні копійки. Тому працівники притулку вимушені витрачати власну зарплату, купуючи ліки та їжу для тварин.  До речі, у кожного співробітника вдома живе щонайменш одна собака, яку він забрав із притулку.
Заговоривши про допомогу, не можна не згадати й того факту, що коли у притулку були перебої із харчуванням, ми звернулись до ЗМІ із проханням розповсюдити інформацію хоча б стосовно прилаштування тварин, жодне ЗМІ, навіть муніципальне, тобто таке, що також утримується за міський кошт, не зголосилося цього зробити.
4. Стосовно необхідності закрити муніципальний притулок. Ця ідея зовсім незрозуміла: по-перше утримання міського муніципального притулку — це розповсюджена європейська практика. По-друге, за однією з версій, тварин, що наразі знаходяться у Бородянці, планується перевезти до приватного притулку, сплативши йому грошову компенсацію за утримання тварин. Тобто якщо годувати тварин в іншому притулку, то для цього у міста є гроші? А також знайдуться вони й на паливо для транспортування тварин? Таке вирішення проблеми більше нагадує створення чергової приватно-державної оборудки із відмивання коштів.
Окрім того, незрозуміло де саме ці тварини будуть утримуватись, тому що кожен із приватних притулків Києва скаржиться на брак вільних місць. Більше того, в них немає капітальних вольєрів для утримування собак агресивних порід, тому що халабуди з дощок та сітки рабиці для цього не придатні. Такі вольєри є тільки у нашому притулку.
По-третє, куди у подальшому будуть потрапляти безпритульні собаки, що постійно з’являються на вулицях міста, якщо не буде міського притулку? Відмітимо, що новий муніципальний притулок, що почали будувати ще за часів Попова, готовий менш ніж на половину.
5. Щодо відвідування притулку волонтерами. Розповсюджені чутки, що ніби то працівники притулку не пускають волонтерів — маніпулювання фактами. Нагадаємо, що відвідувати притулок можна лише у відведені для цього години. І саме тому, ми маємо право не пускати на територію тих, хто запізнився.
Хотілося б почути аргументи людей, які, наприклад, запізнилися на останній тролейбус чи потяг у метро. Вони би стали говорити та писати про те, що комунальне підприємство «Київпастранс» негайно треба закрити, тому що воно неналежно виконує свої обов’язки? Вони ж запізнилися лишень на п’ять хвилин…

Наразі колектив КП «Притулок для тварин» готовий і в подальшому сумлінно виконувати свою роботу, співпрацювати із волонтерами-киянами, які продовжують допомагати притулку. Але також ми розраховуємо й на підтримку з боку міської влади, яка, ми сподіваємось, все ж таки готова брати на себе відповідальність за безпритульних тварин. Нагадаємо, що тварини-безхатченки, з яких 70% колись були домашніми, – це муніципальна власність. Тобто громада міста повинна нести колективну відповідальність й за цих мешканців Києва.  

З повагою, колектив КП «Притулок для тварин»